2.8 KiB
36. Преображення
Якось Ісус пішов на високу гору, щоб помолитися. Він узяв із Собою трьох Своїх учнів: Петра, Якова та Івана (це не той Іван, який хрестив Ісуса, але інший Іван, один із дванадцяти учнів Ісуса).
Коли Ісус молився на горі, Його обличчя стало яскравим, як сонце. Його одяг став білим, як сніг, — таким білим, що жодна людина в світі так не вибілить.
І раптом там, на горі зʼявилися Мойсей та пророк Ілля, які жили на землі сотні років тому. Вони говорили з Ісусом про те, що Він має невдовзі померти в Єрусалимі.
Коли Мойсей та Ілля розмовляли з Ісусом, Петро сказав Ісусу: «Нам тут дуже добре! Давайте зробимо три намети: один для Тебе, один для Мойсея і один для Іллі». Петро від переляку сам не розумів, що казав.
Петро ще не договорив, як на них опустилася сяюча хмара і оточила їх. Із хмари пролунав голос: «Це Мій Улюблений Син! Я задоволений Ним. Слухайте Його». Троє учнів сильно злякалися і впали долілиць на землю.
Тоді Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: «Не бійтеся! Встаньте!» Вони подивилися навколо, але не побачили нікого, крім Ісуса.
Після цього Ісус із трьома учнями спустився з гори. Він сказав їм: «Нікому не розповідайте про те, що тут сталося. Незабаром Я помру, а потім повернуся до життя. Після цього ви зможете розповісти про це людям».
Біблійна історія з Матвія 17:1-9; Марка 9:2-8; Луки 9:28-36